Скульптура · Київ · Глава IV Перкосет · 60x60x60 см · Оргскло, папір, типографська фарба
Опис роботи
«Глава IV Перкосет» - робота з проєкту «З головою в хмарах»; розмір: 60x60x60 см; матеріали: оргскло, папір, типографська фарба; техніка і спосіб виготовлення: інсталяція, ліногравюра; 2020 рік.
Стиль твору: академізм, постмодернізм, фігуратив; вид мистецтва: інсталяція; жанр твору: фігуратівізм.
Концепція проєкту: якщо не можеш упоратися із проблемою, яка руйнує твоє життя, з’їж таблетку. Якщо твоє життя складається не так, як ти того хотів, з’їж таблетку. Якщо не можеш покладатися на друзів, з’їж таблетку. Якщо хочеш пиріжок, але не переносиш глютен, з’їж таблетку. Якщо не подобається форма носу, з’їж таблетку. Або забийся в куток і поплач. Відпочинь. Охолонь. Ти в стані шаленості, це не повинно тобою керувати. Тобі потрібно усвідомити важливість того, як ти сам можеш контролювати й керувати своїм життям. Завжди можна залучити зовнішні фактори, але основний вплив на себе ти здійснюєш сам. Період агресії та неприйняття всіх подій навколо - невіддільна складова життя. Усе дратує й не хочеться ні з ким та ні з чим контактувати - максимальна відчуженість до всього, що відбувається. Усе так тьмяно й нудно, що аж хочеться блювати на тарілки з канапе, причепурених людей і їхні маслянисті повторювані дискусії, це завжди в одному тоні й ритмі, дещо красиво, але ніколи не дотягує до якісної картинки, якою б ти її собі не уявляв. Або не дивися, а терпи. А проте, раніше все це оточення навіть розважало. І взагалі-то все не так уже й погано - погано як завжди. Для того, щоб втамувати шаленість і лишатися тверезою раціональною людиною, існує багато методів “гальмування”: я можу пити, малювати, займатися сексом, танцювати тощо. Але найскладнішим та гідним для мене є усвідомлення всіх спектрів, їх прийняття, самокритика, яка зрештою добре вгамовує та сприяє до руху. А також дратує те, що хочеться бути всім і всюди. Вічний поспіх, розрив на десять частин, і, звісно, психоз на цьому тлі. Мозок - ніби осколкова граната: не на враження цілей, а просто побічно чіпляє все довкола. І при цьому всім так нудно, нічого не може розважити, як дитину, тривало й наївно. Як часто, спілкуючись із друзями, ти смієшся до сліз? Коли востаннє причиною цьому була не перевтома? Так хочеться веселощів, що на думки про них та їхні пошуки витрачаєш усю енергію, а потім сідаєш, заспокоюєшся й починаєш напів філософську демагогію у своїй голові. І все так легко, просто і зрозуміло. І через якийсь час знову виринає ця дитяча примха щодо того, як мені нудно.
Про митця
Народилася в 1990 році в Києві. Випускниця НАОМА. Олександра працює з різними напрямками: живопис, інсталяція, об’ємні формами. Також ілюструвала дві книги, які були опубліковані в 2016 та 2017 році. Учасниця серії групових і персональних виставок в Україні та за кордоном. Її роботи знаходяться в приватних колекціях в Україні та поза її межами.